ЗВІ́ЧНИЙ, А, Е.
Зві́чний, а, е. Старинный. І погані звичаї часто тримаються через те тільки, що вони звічні.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 133.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗВІ́ШАТИ, ШАЮ, ЄШ, →← ЗВІ́ТЦИ, ЗВІТЦІ́ЛЬ, ЗВІТЦІЛЯ́,